Ніколь Кідман отримала Кубок Вольпі, але не змогла його прийняти — фільм «Babygirl» став вибухом у Венеції!
Австралійсько-американська акторка Ніколь Кідман отримала Кубок Вольпі за найкращу жіночу роль на 81-му Венеційському кінофестивалі за головну роль в еротичному трилері Babygirl режисерки Галіни Рейн. Проте Кідман не змогла прийняти нагороду — буквально після прильоту до Венеції вона дізналася про раптову смерть своєї матері, Жанель Енн Кідман.
Попри свій 57-річний вік, Кідман ніколи не соромилася брати участь у фільмах з еротичним підтекстом. Однак ще до прем'єрного показу Babygirl цього серпня стрічка викликала бурхливі обговорення через відверті сцени. У фільмі Кідман грає Ромі — жорстку бізнесвумен, яка керує великою компанією з розробки робототехніки. Вона мешкає у просторому будинку з чоловіком та двома доньками, сама при цьому функціонуючи майже як робот.
Фільм відкривається сценою сексу Ромі з чоловіком (Антоніо Бандерас), що завершується «ідеальним» оргазмом — але вже у наступному кадрі з'ясовується, що Ромі його лише імітувала. Вона тікає до іншої кімнати, щоб отримати справжнє задоволення через самостимуляцію й перегляд порно. Ця схема вже стала для неї звичною. Хоч її чоловік — турботливий і привабливий — Ромі прагне не любові, а підкорення. Її пригнічений потяг випадково відчуває молодий стажер Семюел (Гарріс Дікінсон), який вступає з нею у психологічну гру домінування. Ромі усвідомлює небезпеку, але водночас не може встояти перед новою силою. На кону — все її життя: кар’єра, сім’я, соціальний статус.
На пресконференції після показу у Венеції Ніколь з’явилася з високим блондинистим хвостом і бездоганним макіяжем — виглядала щонайменше на десять років молодшою. Вона прокоментувала тематику фільму:
«Це очевидно про секс, про бажання, про внутрішні думки, про таємниці, про шлюб, про правду, владу і згоду. Це — історія однієї жінки. Я сподіваюсь, вона стане звільненням. Її розповіла жінка — Галіна написала сценарій і зняла фільм. Для мене це було надзвичайно важливо — опинитися в жіночих руках з таким матеріалом. Це дуже особисто і водночас звільняє».
Важко з нею не погодитись. Більшість жінок, які бачили Babygirl, вважають фільм емоційно визвольним. Значно менше — чоловіки. Можливо, саме ідея «великої прірви оргазмів» між жінками й чоловіками стала відправною точкою для створення стрічки. Голландська режисерка Галіна Рейн, яка розпочинала кар’єру як акторка, навіть жартома порадила чоловікам:
«Зробіть нотатки… Але не ти, Гаррісе», — звернулась вона до Гарріса Дікінсона, який зіграв Семюела.
Його глядачі добре пам’ятають з фільму Трикутник смутку Рубена Естлунда. У Babygirl 28-річний британець не лише яскраво втілив покоління Z, але й виступив гідним партнером Кідман у сценах, де мало хто наважився б грати. Уявіть лише одну з них: Ніколь на колінах, їсть з його руки. Не дивно, що акторка зізналася журналістам:
«Сподіваюся, моя рука не тремтить».
Прем’єрний показ фільму, що відбувся того ж вечора у Палаццо дель Чінема, завершився семихвилинною овацією стоячи. Кідман не змогла стримати сліз — Рейн ніжно обійняла її та щось довго шепотіла на вухо.
Через тиждень, Ніколь Кідман і Галіна Рейн були запрошені знову до Венеції на церемонію закриття фестивалю. Така практика зазвичай свідчить про заплановану нагороду. І дійсно — журі на чолі з Ізабель Юппер присудило Ніколь Кідман Кубок Вольпі за найкращу жіночу роль. Але щойно Кідман прибула до Венеції на приватному літаку, вона отримала звістку: її «прекрасна і смілива мама» щойно померла.
Десять років тому акторка вже втратила батька, і тоді вона відверто говорила:
«Ті, хто раптово втратив близьку людину, знають — це зовсім інший шлях. Усі втрати болючі, але раптова смерть — це особливий шок. Занадто багато лишається невисловленого».
Зрозуміло, що після такої новини Кідман негайно повернулася до літака і полетіла в Австралію замість того, щоб вийти на сцену за престижною нагородою, яку їй мала вручити сама Ізабель Юппер. Французька акторка, яку Ніколь щиро захоплюється, зі сцени висловила підтримку:
«Ми дуже сумуємо без неї. Ми її любимо».
Нагороду від імені Кідман прийняла Галіна Рейн і зачитала слова, які акторка встигла їй передати:
«Я в шоці. Мушу бути з родиною. Але ця нагорода — для неї. Вона мене сформувала, направила, створила. Я безмежно вдячна, що маю змогу промовити її ім’я тут, перед вами, через Галіну».
«Зіткнення життя та мистецтва — це розрив серця. А моє серце розбите».
Складно сказати краще.
Лєна Бассе, Венеція, 2024
