Нещодавно у Лос Анджелесі відбувся перший прес-показ фільму "Носферату", на якому нам пощастило побувати. До того ж, ми не лише опинилися серед перших глядачів, мабуть, наймістичнішого хорору цього року, але й стали свідками цікавої розмови Роберта Еггерса, який створив картину, з визнаним метром цього жанру - Гільєрмо дель Торо!

Численні шанувальники творчості Роберта Еггерса чекали на цей фільм з особливим нетерпінням. Усі його фільми, «Відьма», «Маяк» та «Варяг» відрізняються не тільки містицизмом і високохудожнім виконанням, а й прискіпливим дослідженням витоків давніх традицій та історичних подій. Режисер зізнався, що якби він не став режисером, то цілком можливо, що він став би археологом.

Таким чином, «Носферату» став четвертою повнометражною картиною у творчості молодого американського режисера і до створення якої Еггерс готувався з самого дитинства. Оригінальний фільм «Носферату», знятий німецьким режисером Фрідріхом Мурнау в 1922, він подивився, коли йому було лише 9 років. Цей німий фільм настільки вразив його уяву, що він постійно повертався до нього подумки. Пізніше він також брав участь у шкільній театральній постановці, зігравши в ній роль самого графа Орлока. Не дивно, що талановитий режисер назвав "Носферату" своєю "найбільш особистою картиною".

При цьому, Роберт Еггерс, в основному, зберіг сюжет оригінального фільму, який був знятий понад сто років тому за книгою Брема Стокера «Дракула». Не маючи авторських прав, творці картини внесли деякі зміни до розповіді, і перенесли дію з Лондона до Німеччини. До цього вони також змінили ім'я графа Дракули на графа Орлока, він же Носферату. Сама ж назва «Носферату» цілком можливо походить від грецького слова nosophoros = noso + phoros = хвороба + носій.

Таке тлумачення цілком збігається з природою графа Орлока, не тільки могутнім вампіром, який прямує для зустрічі із прекрасною дівчиною Еллен, а й несе із собою чуму.

Причому чума розноситься містом щурами, які у фільмі виглядають досить реалістично. Як виявилося, у зйомках фільму справді брали участь реальні щури. Ні багато, ні мало… 5 тисяч. Як зізнався Еггерс, для нього стало відкриттям, що щури відрізняються нетриманням, а тому на зйомках сцен із пацюками панував неабиякий сморід. Добре, що фільми поки що не можуть передавати глядачам ще й запахи!

Але й без того, фільм вражає уяву не лише щурами, а й візуальною складовою, яка нібито зійшла з полотен майстрів минулого та найталановитішою роботою акторів, серед яких Лілі-Роуз Депп, Ніколас Холт та Віллем Дефо.

У ролі головного вампіра знявся Білл Скарсгаард, якому вже можна видавати Оскар за внесок у виконання злодіїв на кіноекрані.

У розмові з Робертом Еггерсом після перегляду, у мене до нього виникло лише одне питання: «чому фільм не випустили напередодні Хелловіна?» У Роберта на нього не було відповіді, оскільки фільм вже був готовий до показу у квітні цього року. Очевидно, студія притримала фільм саме для передоскарівського сезону. Що ж, хочеться побажати творцям успіху, а глядачам побачити цей хорор, сповнений жаху та незвичайної краси вже на Різдво, надавши, таким чином, цьому святу світла ще й додаткового сенсу...

Лєна Бассе, Лос Анджелес