Pasha & Masha in Russia 

Дуже рідко я пишу про фільми, які мені не подобаються, але цього разу мушу: «Містер Ніхто проти Путіна» — поганий фільм.

Його зняв непрофесійний оператор початкової школи Паша, який вирішив показати, як путінська «політика патріотичного виховання» перетворила російські школи на військові табори. У центрі — історія дівчинки Маші, чий брат загинув на війні в Україні, і вчительки, яка обожнює Берію. Але фільм не має ані драматургії, ані внутрішнього конфлікту.

Замість критики режиму ми бачимо монолітну Росію, де навіть діти кидають гранати та співають гімн. Після показу я запитала колегу-американця: чи розуміє він, що цей фільм, замість засудження, фактично працює як пропаганда? Ми обоє погодилися.

Паша, ймовірно, уже в безпеці — фільм став для нього перепусткою у нове життя. Але що сталося з Машею, його мамою, з усіма тими, хто залишився? Це запитання залишається без відповіді.

Мені так хотілося, щоб це був цікавіший фільм, який бодай частково перегукувався б з культовим «Містером Ніхто» Жако Ван Дормеля — де герой осмислює своє життя та уявляє альтернативні версії минулого світу. Я хотіла хоча б одну версію, де Путін зазнає поразки. У тій реальності я б із задоволенням залишилася.

Лєна Бассе, Санденс